Ціль психотерапії розладів особистості – Межовий, Нарцистичний

Цей розділ мене настільки вразив ясністю і систематичністю донесення інформації, що я захотів ним поділитись з вами. Переклад з мінімальними змінами слів оригіналу. Джерело – James F. Masterson, 1981 – The narcissistic and borderline disorders. An integrated developmental approach. Далі переклад.

Ціль терапії не є інсайт – тобто, зробити підсвідоме свідомим – важливіше підтримати процес проживання старого досвіду більш зрілою психікою, для того щоб позбавитись від та пропрацювати депресію покинутості, яка походить від помилок батьків у підтримці росту, таким чином звільнити селф для сепарації та індивідуації.

В рамках терапевтичного процесу клієнт повинен взяти відповідальність за те щоб розпочати, розпізнавати да ділитись своїми почуттями. Іншими словами, клієнт бере відповідальність за свій емоційний стан та його експресію, або якщо ні, то досліджувати чому ні. І це запускає процес сепарації-індивідуації, в якому під час сесії досить швидко проявляються ті складнощі, які породили недолік у структурі селф з самого початку. Це потреба клієнта захиститись (врятуватись) від переживань депресії покинутості, яка виникає при сепарації-індивідуації.

Сама терапія являється нічим іншим як експериментом по індивідуації. В середині терапевтичної рамки, коли клієнт активує свої типові захисні механізми, такі як уникання або відігрування, терапевт працює з ними методом конфронтації або іншим способом, який йому доступний, для того щоб змінити фокус і задати рамку, в якій могла би відбутись робота по пропрацюванні депресії покинутості або прожити знову розчарування, злість і депресію, які частково створили основний недолік.

По мірі проживання цих почуттів, інші елементи психотерапії підтримують зростання клієнта:

1. Послідовна, регулярна надійність терапевта;

2. Діадний (діалоговий) характер стосунків, який підсилює симбіотичні проекції клієнта і підсилює доступність клієнта для інтроектування, після пропрацювання проекцій;

3. Активності терапевта:

а) слухання, розуміння – дієві дії, яких клієнт на початку остерігається, так як, часто, прояв емпатії для клієнта це новий досвід. На драматичному контрасті, виникають спогади про невдачі батьків проявляти емпатію;

б) конфронтація – робить для клієнта те, що він не може зробити для себе сам, через недоліки його селф і дезадаптивні захисні механізми (уникання, заперечення, проекція, проективна ідентифікація).

в) інтерпретація – розширює розуміння та підсилює контроль;

г) синхронізація спілкування – це здатність терапевта бути чуйним, розділяти з клієнтом його досвід та оригінальні думки, почуття, дії з метою компенсації травми від недоступності або відторгнення від мами, що наповнює енергією та надихає процес індивідуації клієнта.

Ці терапевтичні активності з часом створюють гармонійний емоційний ритм, який задовільняє емоційні терапевтичні потреби клієнта в такий спосіб, що нагадує оптимальне емоційне спілкування мами і дитини в критичні періоди розвитку, симбіотична фаза, фаза сепарації-індивідуації. Таким чином задовільняються як терапевтичні потреби так і базові емоційні потреби в любові, підтримці та ін. Важливо щоб була регулярність, послідовність і доступність для конструктивного ефекту.

Такий спосіб роботи дає енергію для того, щоб клієнт пропрацювати свої переживання депресії покинутості. Клієнт теж зможе використати терапевта як джерело позитивних інтроекцій. Це все забезпечує індивідуацію та відновлення розвитку.

Психоаналітична психотерапії з фокусом на теорії розвитку в роботі з межовими та нарцисичними клієнтами показує що можна досягати значних і цінних результатів. Ця терапія трудоємка і тривала, сповнена безлічі підступних і оманливих перешкод, але вона можлива. Якщо присвятити себе цій справі, то результати перевершують очікування, так як люди, які постраждали від несприятливих умов життя, покинутості, травми розвитку можуть відновити свою психіку і влитись у конструктивні і життєстверджувальні потоки життя.

Дані цілі – це реалізація і терапевта і клієнта найглибших бажань – підсилюють спільну боротьбу та надають життєвої енергії і благородності такій роботі, яка приносить нам тривале відчуття задоволення і змісту. – Кінець перекладу.

Терміни:
Селф (самість) – це наша особистість, емоції, думки, інстинкти, моральні та етичні цінності та стандарти, ідеали.

Депресія покинутості – комплекс негативних емоцій, які виникають коли дитина відчуває себе покинутою. Серед них: відчай, безпорадність, розугбленість, знесиленість, зневіра, страх, біль, злість.

Сепарація – психологічне відділення від батьків. Вихід із злиття з батьками. Набуття самостійності, автономії для переходу на наступну стадію життя і стосунків.

Індивідуація – розвиток індивідуальності в такій мірі, яка робить сепарацію можливою. Мами часто блокують індивідуацію дітей (через свої травми і розлади), що унеможливлює їх сепарацію і нормальний розвиток особистості.

#englishspeakingpsychotherapist
#englishspeakingpsychologist
#психологія
#психотерапія