Мені здається корисним описати проблеми людей з якими я працюю наступним чином. Деякі люди мають більше проблем від надмірної стимуляції, в той час як інші, від недостатньої стимуляції в дитинстві. І є змішаність, в різні життєві періоди могли бути різні умови життя, і стосунки могли відрізнятись по характеру.
Надмірна стимуляція це – коли оточуючий світ наблизився до нас загрозливо близько. Ми переживаємо напругу пов’язану з поглинанням і втягуванням нас у відносини в яких нам погано. Я уявляю обмежений житловий простір, де, можливо, у дитини не було своєї кімнати, кімната не закривалась, або в неї входили без стуку завжди, або дитина жила в прохідній кімнаті. Обмежений житловий простір створює психологічний стрес який породжує конфлікти і травми.
Надмірна стимуляція може бути коли дитині дають багато уваги, але ця увага не про потреби дитини, а про потреби батьків. Так буває дуже часто коли інфантильні проблеми батьків переносяться на дитину, яка змушена відмовитись від власних емоцій, бажань, потреб, для того, щоб бути зручною, догоджати незрілим батькам.
Це також може бути у формі прямого насилля, емоційного та іншого, пряма агресія, очевидно що, травмуюче впливає на особистість. Дитина може бути свідком брутальних конфліктів дорослих або об’єктом їхньої агресії. Агресія може бути відкрита або загорнута в історію, що це для твоєї ж користі.
В такій людині ми бачимо всередині зжату пружину. Її стримування виснажує, ми відчуваємо себе знесиленими і заблокованими провиною і соромом за наші емоції, бажання, потреби.
Їй треба допомогти добратись до її почуттів, пізнати їх і присвоїти. Цій людині потрібно дати простір бути собою, підтримати експресію своїх емоцій, прожити їх. У цієї людини може бути розвинута особистість, але вона перев”язана по рукам і ногам ланцюгом, і їй потрібно допомогти звільнитись.
Якщо говорити про проблеми, які формуються від недостатньої стимуляції, то картина інакша. В цієї людини більша проблема не про зжату пружину. ЇЇ особистість скоріше спустошена, ослаблена, і схильна до фрагментації. Травматизація цього типу пов’язана з тим, що навколишній світ віддалився від неї загрозливо далеко. Особистого простору може бути занадто багато, травмуватись можна від порожнечі і самотності. Буває так, що хтось із батьків фізично відсутні по причині хвороби, роботи, розлучення, смерті.
Батьки можуть бути фізично поряд, але вони не здатні знаходитись в емпатійному зв”язку з дитиною. Тоді накопичується досвід відсутності змістовного спілкування і особистість не отримує необхідні ресурси для оптимального розвитку. Якщо не має емпатійного спілкування з батьками, то в нас немає можливості пройти шлях трансформації незрілих ідеалів до зрілих, пройти сепарацію, усвідомити себе окремим індивідом, створити працюючі кордони нашої особистості. А без цього ми потрапляємо в злиття з середовищем і губимось в ньому, так як особистість ще не сформована як має бути.
Для мене важливо усвідомлювати з якого типу складним досвідом клієнт зі мною ділиться. Адже інколи людині потрібно дати максимум простору для експресії себе. Моя роль заключається в активному слуханні, сприйнятті, контейнуванні переживань. Людині може не вистачати більше за все щоб її слухали, розуміли, не перебивали, давали простір для експресії себе. Це може тривати різну кількість часу. А в інших ситуаціях моя мовчазливість і стриманість не буде корисна. І я стаю більш активний, включений і говіркий. Іншими словами спосіб організації емпатійного контакту в роботі буває різний і потрібно розрізняти чого саме бракує клієнту.
Що працює в терапії, окрім професійних знань і навичок спілкування? На мій погляд, коли ти знаходишся поряд з людиною в її переживаннях, приділяєш увагу тривалий час, розвиваєш відношення до неї та ії історії, вникаєш в її особливості, вболіваєш за неї, приймаєш її різною, то для мене це є однією із форм прояву любові і турботи. Справжнє, щире відношення, розуміння і співчуття, це ключова складова, яка наповнює нас життєвою енергією, при умові, що інші складові терапевтичного процесу теж задіяні.
Ознайомлювальна сесія це – простір для зустрічі і спокійної розмови про Ваш запит. На сесії Ви зможете сформулювати, що Вас турбує найбільше, почути мою точку зору на Вашу ситуацію, зрозуміти чи підходить Вам формат роботи зі мною.
Читати публікацію
Вперше про Алана Шора я дізнався восени 2025 року і поставив собі відмітку розібратись що до чого в його роботах. Він поєднує біологічні дослідження мозку з розмовною психотерапією, і просуває реляційний психоаналіз і психотерапію правої півкулі. На сотнях сторінок його книг викладені численні докази того, що клієнти потребують якісний емоційний зв’язок з терапевтом. Він розвиває […]
Читати публікацію
Вирішив перечитати Онно ван дер Харта, так як помітив, що Бромберг посилається на Жане і я згадав, що робота Ване дер Харта теж базуєтсья на Жане. Взяв англійську версію, бо вона коротша на 50 сторінок, і в оригіналі точніше передається суть, я надіюсь. І вже за другий рік звик до клінічної мови на англійській. І […]
Читати публікацію